- костур
- [ко/стур]
-ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Костур — Костур: Костур село в Болгарии (община Свиленград); Костур муниципалитет в Испании; Костур село в Македонии (община Крива Паланка); Костур село в Сербии (община Пирот) … Википедия
Костур (село) — Костур: Костур село в Болгарии (община Свиленград); Костур муниципалитет в Испании; Костур село в Македонии (община Крива Паланка); Костур село в Сербии (община Пирот) … Википедия
Костур (Болгария) — Село Костур Костур Страна БолгарияБолгария … Википедия
Костур (Испания) — Муниципалитет Костур Costur Герб … Википедия
костур — а, ч. 1) Груба палиця, часто з загнутим верхнім кінцем; ціпок. 2) Те саме, що милиця … Український тлумачний словник
костур — Костур: груба палиця, милиця, що допомагає при ходьбі слабосилому [52] … Толковый украинский словарь
костур — палка … Воровской жаргон
костур — (палиця часто із зігнутим верхнім кінцем), ціпок, ключка, клюка, ковінька … Словник синонімів української мови
костур — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
костур — посох … Зведений словник застарілих та маловживаних слів